Сейчас: 09.12.2016, 23:14





Поиск:
Ответить на тему  [ 1 сообщение ] 
Автор Сообщение Совфарфор
 Українське декоративне мистецтво 60-х рр. XX ст.
Сообщениеlorik » 19.05.2011, 19:18 
Не в сети
Авторитетный человек

Зарегистрирован: 13.11.2010, 17:37
Сообщения: 455
Страна: Незалежна
Город: Столица
Поблагодарили: 38 раз.
Кераміка міцно увійшла в наш побут. Чим же пояснити подібне захоплення звичайнісінькою глиною у вік космосу і кібернетики. Мабуть, тим, що кераміка, як і все народне мистецтво, близька духовному світові нашого сучасника. Ось чому не тільки кераміки-фахівці працюють із глиною. Вона захоплює живописців, графіків, монументалістів.

Миски, макітри, блюда, тикви, баклаги, глеки,іграшки, скульптурний посуд, вази, архітектурні вставки - далеко не повний перелік форм, над якими працюють українські керамісти. Ми постійно милуємося своєрідними виробами косівських майстрів, що ніби увібрали в себе барви навколишньої природи, і роботами Васильківського майолікового заводу, виразними у своїй традиційній простоті творами ужгородців і гончарів села Дибинці.

Вироби майстрів з Косова, покриті білою, злегка золотавою поливою, прикрашені легким квітковим чи геометричним візерунком, награвірованим і розписаним зеленою, жовтою та коричневою фарбами. У формі своїй косівська кераміка зберігає зв'язок із селянським посудом, у барвах - з гуцульською природою...

Неповторної краси надають їй ніжні патьоки зеленої фарби, що виникають під час випалу і створюють акварельну гру зеленого кольору, крізь який світиться біла полива. Характер рисунка квітів викликає в пам'яті візерунки килимів і гаптування дорогоцінними шовками, у геометричних же орнаментах багато стилістичної подібності до дерев'яної різьби. Імена П. Цвілик, М. Рошиб'юка, М. Тим'як, Н. Вербівської відомі далеко за межами України.

У багатоколірному і різноликому керамічному царстві Опішні є щось від казки - таємниче, мінливе... Добрі і мудрі звірі вкриті чарівним смухом то з найтонших глиняних ниток, то з тугих пружних завитків. Два великі леви є вдало знайденою формою садово-паркової скульптури, яку так легко уявити на зеленій галявині чи у строгій варті дерев.

Кераміка Київщини стилістично близька іншим видам народного мистецтва - вибійці, вишивці, декоративним розписам.

У кераміці ж Львова правомірно освоюються і трансформуються досягнення вітчизняного і загалом усього слов'янського мистецтва. Тут можна напевно говорити про чудову гармонію національного та інтернаціонального, що стала одним з визначальних факторів мистецтва соціалістичного реалізму.

Цікава і різноманітна керамічна пластика В. Аронця, В. Стрипка, Г. Колоса, Ф, Олексієнка, С .Кацимона, О. Шиян.

Природно-простодушні і поетично-мудрі скульптурки В. Духоти із села Старі Петрівці та М. Пищенка з села Ічня прекрасно уживаються з бездоганними за смаком виробами киян Д. Головка і Л. Івківської, з витонченими скульптурками львів'янки Н. Федчун.

Через безліч захоплень, іноді вагань і розчарувань пройшли українські фарфористи, але, як показав час, найбільш життєвими залишаються саме ті пошуки, що грунтуються на традиціях народного декоративного мистецтва.

Трудність учнівства у класиків народного мистецтва велика, бо правильний шлях лише один: вчитися робити речі за тією подобою, як робили народні майстри, але не копіювати вже зроблене ними. Шлях повторення відпадає вже тому, що речі створюються інші, інші у них функції, матеріали й те предметне оточення, в яке вони потрапляють.

Часто ж захоплення народним мистецтвом виявляється в тому, що відтворюється декоративний рисунок сам по собі.

Декор навантажується на нейтральний, байдужий до нього об'єм, і механічно перенесені орнаментальні мотиви сприймаються лише як пласкі картинки на якійсь абстрагованій поверхні. Отже, плідним виявляється не шлях копіювання і стилізації, а поступове формування у художника на основі глибокого вивчення народного мистецтва певної пластичної системи образного мислення.

Від невимушеного поєднання народної традиційності і гострого відчуття сучасності народилися артистичні й красиві роботи професійного майстра О. Рапай. Чужий дух компіляції і прямого цитування художникові І. Вицьку.

Це відчувається в його вазі для квітів із спокійно-вагомою, простою формою і точним "попаданням" декору.

Художника цікавить насамперед образ вази для квітів - цієї визначеної утилітарної форми, і тому декор-розпис солями будується так, що розкриваючи зміст, він аж ніяк не копіює тих живих квітів, для яких призначається ваза. Чи не співзвучне художнє мислення у цьому випадку мудрому народному мисленню Марії Приймаченко?

Коли її якось запитали: "Чому ви не малюєте справжніх квітів?" - "А навіщо? Ви їх бачите й так..." - була відповідь.
У вазі "Жовтень" (форма С. Сарапової) художник ставить і вирішує зовсім інше завдання. Ця ваза - ювілейна, святкова. Але й тут Вицько уникає тематичного багатослів'я і вирішує декор образно.

Яскравою індивідуальністю зарекомендувала себе в українському фарфорі В. Трегубова. "Весілля", "Сорочинський ярмарок", "Як у нашого Омелька невеличка сімейка" - ці багатофігурні композиції приваблюють чіткою побудовую, влучно знайденою мірою реалістичної вірогідності й умовної стилізації, щирим народним гумором, іноді м'яким, ліричним, а подеколи таким, що переростає у гротеск.

Тут ми не знайдемо етнографізму, другорядних деталей, літературщини: зміст розкривається засобами пластики, гранично узагальнено й водночас із життєво спостереженими народними типажами, позами, рухами.

Великим попитом користуються фарфорові скульптурки В. Щербини та О. Жникруп, у яких завжди звучать живі інтонації сьогоднішнього дня й полонить бездоганна пластична культура.

Відомо, однак, що показник "спроможності" художника-фарфориста - це та масова продукція, яка безпосередньо обслуговує наш побут. Не всі вироби витримують конкурс на якість, але й тут знайдемо прекрасні зразки, що належать С. Сараповій, О. Сорокіну, Г. Головіній, М. Трегубову, В. Єрмоленко, П. Печорному.

Багатообіцяючі творчі пошуки художників Б. П'яниди, І. Сень, Г. Кломбицької, які працюють на Будянському фаянсовому заводі.

Веселковi барви 1971 р.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Ответить на тему  [ 1 сообщение ] 


Кто сейчас на форуме Совфарфор

Зарегистрированные пользователи: Google [Bot], Yahoo [Bot]


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Перейти:  
cron
Copyright © 2010 sovfarfor.com Форум коллекционеров советского фарфора, антиквариата и предметов старины.