Сейчас: 03.12.2016, 08:45




Поиск:
Ответить на тему  [ Сообщений: 3 ] 
Автор Сообщение Совфарфор
 Кераміка радянської України.
Сообщениеlorik » 09.04.2011, 17:06 
Не в сети
Авторитетный человек

Зарегистрирован: 13.11.2010, 17:37
Сообщения: 455
Страна: Незалежна
Город: Столица
Поблагодарили: 38 раз.
Ю. П. Лащук

Радянський уряд створив усі умови для відродження старовинного виду мистецтва - кераміки. З метою кращої організації праці наприкінці 20-х років почалося кооперування гончарів. Так виникли відомі керамічні артілі у Василькові, Дибинцях та Цвітній на Київщині, Бубнівці на Поділлі, Опішні на Полтавщині.

У 1935 році при музеї українського народного мистецтва в Києві було організовано керамічну майстерню.

Художники П. Іванченко та П. Мусієнко очолили в ній групу митців з народу (С. Пучко, брати Гарасименки, І. Гончар, М. Приймаченко та інші). Роботи їх отримали високі оцінки на радянських і закордонних виставках.

Найвидатнішим представником цього колективу був Іван Тарасович Гончар. Глибоко вивчаючи особливості народної іграшки, володіючи пластикою форми, він створив виразні керамічні статуетки. На багатьох виставках експонувалися сатиричні багатофігурні твори "Один з сошкою - семеро з ложкою", "Пани втікають", "Піп та Балда", що отримали назву об'ємної карикатури, а також роботи , що відбивала тогочасну дійсність: "Кіннота Будьонного", "Молодь танцює" та інші.

Брати Гарасименки яскравим розписом, властивим гончарству їх рідного села Бубнівки, прикрашували декоративні блюда, сервізи та набори, які на багатьох радянських та закордонних виставках виділялися красою своїх силуетів та соковитими барвами. Вони виготовляли також кахлі, оздоблені бубнівським рослинним орнаментом.

Почалася плідна робота в старих осередках українського гончарства. Великих успіхів досягли майстри Дибинців.

Миски, дзбанки, тикви, макітри, вкриті білою, інколи рожевою або червоною поливою, на якій розміщувалися рясні рослинні та геометричні орнаменти, користувалися широкою популярністю. Ці вироби і нині виготовляють у селі. Народні умільці Г. Гарнага, А. Старцьовий, що створили чудові зразки кераміки, прийняті в Спілку радянських художників України.

По всій Україні славляться майстри Василькова, Гнильця. Кераміка кожного із цих осередків як кольором, так і технікою ріжкування нагадує дибинецьку, однак відрізняється власною системою розпису.

Вироби Василькова мають рясні орнаменти з характерними густими кривулями, схожими на вужики, композиція їх порівняно спокійна. Часто на мисках зображений пишний півень або сорока. Гнилецькі вироби виділяються великими розмашисто виведеними рослинними мотивами на червоному тлі.

В 1929 році почала працювати відома керамічна артіль (нині фабрика) "Червоний керамік" в Опішні на Полтавщині, яка об' єднала прекрасних майстрів і своїми виробами - побутовим посудом, декоративними вазами, куманцями, іграшками - здобула собі широку популярність та визнання. Зусиллями двох поколінь митців в Опішні склалася оригінальна система розписів, яка найбільш яскраво проявилася в творчості М. Каші, О. Селюченко, М. Тягун та інших.

Сучасний орнамент виробів складають чепурні рослинні мотиви, виконані технікою ріжкування, з зображенням птахів та звірів. Прикрасою побуту стали мальовані полтавські дзбанки, барильця, вази.

Стримані, стрункі, класично довершені розписи виробили митці с. Постав-Муки на Полтавщині. На червоному черепку миски чи полумиски, не вкриваючи його ангобою, вони створюють фляндровані мотиви - квітку, овес, хмелики. Ці елементи обрамлені кількома білими смужками.

Особливо багаті цінними глинами, які служать сировиною керамічним заводам, Харківщина та Донеччина.

Улюбленою манерою майстрів Ізюма, Валок, Нової Водолаги, Йовсуга та інших осередків гончарства є традиційне покриття тикв, глечиків, дзбанків зеленою або бурою поливою з крупними зернинами окисів міді чи марганцю, які пливучи у вогні, утворюють м'які вертикальні затіки. О. Бутько з Ізюма - автор різноманітних за формами тонкостінних тикв, дзбанків, вміло прикрашених цим способом. Є. Зміївський обливає посуд з лицьової сторони темною глиною і на цьому фоні виводить білі риски, цятки, лінії, що сплітаються в стрункі орнаментальні смуги.
Славиться художньою керамікою Поділля (Вінницька, Хмельницька та Тернопільська області). Вироби його відзначаються різноманітними формами і оздобленням.

У найвизначнішому осередку Східного Поділля Бубнівці у фляндрованому обрамленні знаходимо виконані ріжком великі зображення рослин, гілок, а також вільно розміщені кучері, листки, виноградні грона, створювані відомими митцями братами Яковом та Якимом Гарасименками, І. Гончаром, П. Гончаром. Виготовлені ними тонкостінні барильця і дзбанки, тикви і горнятка, миски і полумиски,свічники та іграшки, куманці і вазки яскраво-червоного кольору вкривають впевнено покладені рясні рослинні прикраси.

В розписах мисок відрізняємо дві композиційні схеми: вертикальну (звичайно зображується рослина, від якої розходяться гілки і листки) та центральну, при якій довкола середини симетрично розташовані гілки, листки, квіти тощо.

Місто Бар Вінницької області в передвоєнні роки славилося різнобарвними мисками, дотепними фігурками та іграшками, що в гротесковому вигляді зображували пана чи лихваря. Полив'яні дзбанки, миски, тикви, плесканці, підвазонники, миски та тарілки тут мали червоний черепок, вкритий шаром білої глини - "побілки". Стінки глечиків та баньок здебільшого оздоблені смугами арок, зубців, гірляндами з листочками. Найпринадніші розписи створено на мисках та тарілках. Краї мисок прикрашені досить одноманітно. Вони мають здебільшого кривулю, оточену багатьма рівними лініями. Зате в центрі мисок знаходимо найвигадливіші рішення: віночки, створені листками та кривульками, квітками та гілками, а також деревця з однією віссю симетрії.

Сучасні митці Смотрича (Хмельницька область), зберігши надбання своїх предків, далі розвивають традиції і сміливо шукають нових рішень як у малюнках, так і в доборі кольорів. Улюбленим мотивом К. Білоокого та М. Бродзянського є пташечка серед гілок і своєрідні смотрицькі квіти - дивовижне поєднання 4 - 5 великих темних крапок з дрібненькою, схожою на гребінь фляндрівкою. Використовують вони і багато інших квіткових асиметричних композицій. М. Ляска - майстер витонченого малюнка. Винятково образні його півні і птахи, які також асиметрично розміщує на великих, характерних для Смотрича, півкулястих мисках. Крім того, в Смотричі дуже поширені концентричні фляндровані розписи в традиційному біло-зеленому забарвленні з незначними акцентами цеглястого та коричневого кольорів.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Re: Кераміка радянської України.
Сообщениеlorik » 10.04.2011, 19:12 
Не в сети
Авторитетный человек

Зарегистрирован: 13.11.2010, 17:37
Сообщения: 455
Страна: Незалежна
Город: Столица
Поблагодарили: 38 раз.
Цікавим осередком, де створюють неполив'яний посуд, є Адамівка Хмельницької області. Особливою красою і довершеністю відзначаються тут форми посуду. Загальною рисою їх є кулястісь, властива не лише горщикам, макітрам, дзбанкам, тиквам, мискам, а й слоїкам, що мають злегка заокруглені стінки. Особливістю виробів Адамівки є покришки, завершені чималою кулькою, на якій часто намальований контур обличчя.

Не менш оригінальні розписи цього осередку. Крім споконвічних геометризованих орнаментів народні умільці сміливо застосовують і рослинні елементи. Я. Бацуца, С. Бугаз, І. Касіянчук та інші майстри керамічного цеху, що працювали наприкінці 20-х років, створювали глечики, тикви, горщики, які суцільно вкривали вільним рослинним розписом, вплітаючи в нього малюнки звірів та птахів, а також фігурки людей. Нині їх стиль розвивають дочка Я. Бацуци - О. Пиріжок, а також Р. Матущак, І. Наглій та десятки інших майстрів. Створені ними вжиткові і декоративні предмети яскравого оранжевого кольору є прекрасним доповненням сучасного інтер'єра.

Серед багатьох гончарських осередків Тернопільської області виділяється група сіл біля Кременця. В самому місті здавна робили кахлі і посуд. Такт і поміркованість властива розписам мисок з Великої Іловиці, Антонівців та Суража. Великий Кунинець та Малі Садки - центри чепурної, тонкостінної неполив'яної кераміки. Виробництво сірої кераміки з притаманним їй гладженим розписом, який за своєю довершеністю та витонченим смаком не поступається перед найкращими підполивними розписами, розвивається нині в с. Рокиті на Волині, де виготовляють тикви, дзбанки, глечики, прикрашені композиціями з геометричного орнаменту. На них бачимо чергування смуг, спіралей або густу мережку, що суцільно окутує граціозні предмети.

Сіру кераміку з чепурними гладженими прикрасами створюють нині майстри Шпиколосів, Гавареччини та Лагодова на Львівщині, Залісців на Кременеччині, Пляхтанки на Київщині, Шатрища на Сумщині, Пастирського на Черкащині, Городища на Полтавщині.

Славетний центр кераміки на Підгір'ї Косів - відомий нині оригінальними сувенірами - дзбанками, вазами для квітів, іграшками, що виготовляються в майстернях Художнього фонду та на фабриці художніх виробів в Косові та Кутах.

Визначними митцями тут було подружжя Цвіликів. Спираючись на спадщину П. Кошака, вони витворили ніжні розписи, якими прикрашали вази, колачі, дрібні сувеніри. К. Волощук та М. Тим'як славляться мисками, вкритими великим геометризованим орнаментом.

Зростає і молода зміна. Нині відомі вже вазки та скульптури, викоані В. Аронцем, М. Китотем, розписи, створені М. Поляницею, Г. Гималюк.

Значних успіхів досягли гончарі Закарпаття. Крім стародавнього прикрашування черепка кольоровими глинами вони вживають два види підполивного розпису. Майстри з Хуста та Дубовинки виробили своєрідну систему рослинного орнаменту, що розвивається у творчості сучасних митців - братів Лемків, Івана Мелети та братів Сідеїв. Веселі рожево-оранжеві предмети вкриті великими вільно покладеними пензлем квітами, листками, рисками чи крапками білого, з незначними акцентами коричневого кольору. Шийки дзбанків прикрашені кривулею з крапками. Крім того, на Закарпатті існує орнаментика, створівана технікою "урізу" (сграфітто). Центром її є Вільхівка, де наприкінці XX ст. сформувалися власні орнаментальні традиції, що живуть і нині у творчості М. Галаса, В. Газдика, І. Ребрика. Орнаментальні прикраси Вільхівки завжди яскраві і декоративні. Це смуги з квадратів, аркатури, зубців тощо, які чепурними віночками лягають на верхній частині посудин.

Вироби закарпатських гончарів мають своєрідні назви. Миски іменують тут стародавнім терміном "блюдо", тикви, як і в період Київської Русі, - "корчага". Горщики звуть "рябунами", видовжені глечики - "довжанками", дзбанки - "пивниками".

Українське гончарство завжди славилось виробництвом декоративних предметів скульптурного характеру. Високі традиції минулого розвивають нині майстри декількох осередків республіки.

Значне місце займає керамічна іграшка у виробництві опішнянської фабрики "Червоний керамік". Є. Селюченко створювала не лише традиційних вершників, а й червоноармійців, червоних партизанів. Її дочка О. Селюченко - автор композицій на історико-революційну тематику, а також на сюжети байок Є. Гребінки, Л. Глібова, І. Франка. М. Діденко відома вигадливими зозульками, кониками, Н. Пошивайло - багатофігурними композиціями.

Одним з найвидатніших майстрів сучасної народної іграшки є Ольга Шиян, родом з Опішні, що тепер працює в Одесі. Зберігаючи традиційні сюжети, вона також внесла в них багато нового. Цікаві її групові сцени "Бабуся з курочками", "Танок", "Три рибки", "Поросята", а також славнозвісні "Музики", (звірки, що грають на різних інструментах). Роботи О. Шиян дуже образні, розраховані на дитяче сприймання. Художниця оминає поливи та кольорові розписи, обмежуючись лише наколюванням, витискуванням чи видушуванням прикрас.

Широко відомі "лембики" - твариноподібні посудини у вигляді лева або барана, півня чи козла та куманці з півнячою головою, виготовлені П. Омельченком, І. Біликом, Т. Демченком. Сміливі пошуки пластичних форм дозволили створити нові декоративні силуети.

Ці твори не мають орнаментального розпису, зате суцільно покриті кольоровою свинцевою поливою.

Загально поширене виробництво керамічної скульптури на Харківщині. Майстри з Ізюма роблять лежачих левів із страшними пащами. Левів та баранів на напої створюють Ф. Гнідий з Валок та С. Марюха з Нової Вологди на Харківщині.

В радянський час виник і зріс великий загін професіональних художників, що займаються виготовленням не лише побутових предметів, а й декоративної кераміки, чим вносять значний вклад у розвиток українського монументального та декоративного мистецтва.

У 20-х роках було відкрито ряд учбових закладів керамічного профілю. Найвизначніший з них - Межигірський технікум кераміки і скла (з 1929 по 1931 р. був вищим учбовим закладом), що виховав таких відомих художників-кераміків, як Н. Федорова, Д. Головко, П. Іванченко, О. Черепова, І. Савкевич та інші. У Кам'янці-Подільському та Миргороді працювали художньо-промислові школи, які готували майстрів кераміки.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Re: Кераміка радянської України.
Сообщениеlorik » 11.04.2011, 17:20 
Не в сети
Авторитетный человек

Зарегистрирован: 13.11.2010, 17:37
Сообщения: 455
Страна: Незалежна
Город: Столица
Поблагодарили: 38 раз.
У післявоєнні роки на заводі "Керамік" у Києві був відкритий майоліковий цех, в якому працювали О. Грядунова, Є. Дмитрієва, З. Охримович, Н. Федорова, Л. Кияницина та інші. Ці митці створили багато декоративних ваз, полумисків, питних наборів, форми яких були наближені до гончарських виробів. У розписі їх широко використовувались традиції фляндрованих та контурних (ріжкованих) орнаментів. Д. Головко створив низку посудин у вигляді барана, козла, які виділяються самобутньою пластичною мовою і виразним силуетом.
Останнє десятиріччя характеризується широким розвитком професійної кераміки у Києві, Львові, Харкові та інших місцевостях.

Провідний загін митців Києва згуртований у художньо-експериментальній лабораторії Академії будівництва та архітектури УРСР, керований Н. Федоровою. Діяльність колективу побудована на своєрідних засадах. Крім художників тут працюють досвідчені технологи та народні митці. Таке творче поєднання зусиль людей різних спеціальностей дало добрі результати.

В лабораторії вперше створено кераміку високого вогню, використано декоративні можливості відновлюючого вогню, виготовлено оригінальні вази , декоративні пласти та полумиски, розписані з розрахунком на прикрашення громадських інтер'єрів. Н. Федорова, Г. Шарай та О. Грудзинська, спираючись на народну класику, сміливо шукають нових форм, барв і рішень. Художня культура колективу сприяла творчому зростанню О. Залізняка, який став відомим анімалістом. Створені ним скульптурки та іграшки відзначаються гротеском та динамікою. Для них характерні сильні акценти синього, пурпурного, сріблястого або чорного кольорів. О. Залізняку належить ряд настінних декоративних пластів з шамоту, оздоблених візерунками казкових птахів та звірів.

В останні роки зросли молоді художники. У співдружності з архітекторами вони взялися за створення декоративних мозаїчних панно, якими оформлені інтер'єри та екстер'єри споруд столиці. Цю справу очолив колектив керамічної майстерні Академії будівництва та архітектури УРСР. У 1958-1962 рр. О. Грудзинська, Н. Федорова, Г. Коломієць, Г. Севрук прикрасили керамічними панно ряд павільйонів, магазинів, кафе. В 1962 р. вони приступили до комплексного оформлення інтер'єрів, вирішення цілих ансамблів.

Окрасою Києва стали станція і кафе метро "Хрещатик", ресторан готелю "Дніпро", автопавільйони.

До кераміки звернулися і інші митці столиці. Г. Севрук - автор чітких за композицією, м'яких за колоритом панно, що відтворюють сюжети і символи ранньослав'янської міфології. Г. Зубченко і С. Отрощенко, застосувавши розпис на плитках та мозаїку, прикрасили кафе "Либідь" вставками , що розповідають про легендарних засновників Києва - Кия, Щека, Хорива та їх сестру Либідь.

1965 рік приніс древньому місту дві визначні споруди - Палац піонерів та аеровокзал в Борисполі, де по-новому виявлено можливості кераміки. В. Мельниченко та А. Рибачук виконали прекрасні орнаментальні панно, які зберегли специфіку народних розписів і своїм ніжним колоритом добре зв'язалися з інтер'єром Палацу піонерів. Митці знайшли нові рішення: малюнки тварин та рослин дещо виступають з площини стіни, створюючи додаткові пластичні акценти.

Декілька керамічних панно має Бориспільський аеровокзал. Серед них виділяється монументальна вставка І. Литовченка "Гімн переможцям космосу". Поєднуючи бетон і кераміку , автор мовою рельєфу і кольору знайшов оригінальну композицію, що своїм силуетом та розмірами вдало узгоджена з стилем інтер'єра цієї захоплюючої споруди.

На відміну від киян, які найбільш яскраво показали себе в монументальній кераміці, великий загін львівських митців плідно працює в галузі побутово-декоративних предметів, фігурного посуду, керамічної скульптури.
Тут широко застосовуються кам'яна маса, шамот та емалеві поливи. Саме з цих матеріалів Б. Горбалюком , І. Малишком, М. Гладким, З. Масляк зроблені вази на долівку. Вироби призначені для громадського або жилого інтер'єра, добре пов'язуються з кольором, фактурою та розмірами сучасних меблів, килимів та інших предметів побуту. Здебільшого вони мають геометризований орнамент або ж специфічні для емалей затіки, що нагадують фляндрівку. Їх стиль, заснований на традиціях народної орнаментики, продовжує і наймолодший загін митців.

Зокрема, Марія Курочка виробила власні засоби емалевого розпису і створює складні орнаментальні побудови та цілі фігурні сцени, вдало використовуючи можливості цих полив. Геометричні розписи притаманні вазам, питним наборам , підвазонникам Зіновія Берези, Василя Кондратюка, Валентини Кухарської.

Але за останніх два-три роки склалася і зміцніла інша течія, представниками якої також є наймолодші майстри львівської кераміки. Вони вибрали важкий шлях експериментування, глибокого вивчення надбань митців та технологів інших народів. Їх зацікавили такі матеріали, як шамот, теракота, вони звернулися до ручного ліплення, точення на гончарному крузі, розписів археологічної кераміки, багато представленої в музеях Львова.

Творчий підхід до справи приніс успіх Тарасу Драгану, автору відомих свічників "Аркан" та "Дідуган", де влучно використано можливості ліплення, Зіновію Флінті - творцю декоративних ваз та свічників, Андрію Бокотею і Богдану Галицькому - авторам декоративних предметів та скульптур. Вдалі питні набори, плесканці, куманці та сувеніри виконані Євфимією Журат та Наталією Дарабан, цікаві свічники створив Тарас Левків.

Значних успіхів досягли львів'яни в керамічній пластиці. Зберігаючи лаконізм, образність народної іграшки та скульптури, митці виробили індивідуальні стилі, оригінальну художню мову.

Вишуканим силуетом та ретельним виконанням відзначаються скульптури та зооморфні посудини Я. Захарчишина. Звірі та птахи І. Малишка характеризуються гумористичним або сатиричним змістом, експресивністю форми.
Серія творі Марієтти Левханян "Гуцульське весілля", "Гуцульський ярмарок", "Сон", "Свято перемоги" - зразки народного і водночас творчого вирішення фігурних композицій у керамічній статуетці. Близькі їм за стилем і сувеніри Неллі Федчун "Гуцул з конем", "Діти на барані". Проте вони більш стримані, епічні.

Лірична м'якість, інколи підкреслена декоративність відзначає іграшки та декоративні пласти Марії Савки-Качмар. Спираючись на кращі традиції народної художньої культури, фольклору, вона створила яскраві тематичні твори, присвячені борцям революції: "Тато повернулися з війни", "Червона кіннота" та інші. Вершника-будьоннівця відтворив у своїх працях Володимир Хохряков. Він автор оригінальних сувенірів, близьких до народних фігурок, виконаних у шамоті. В них вдало застосовані кольорові та фактурні ефекти.

Результатом наполегливих творчих пошуків є скульптури Ярослава Шеремети "Гуцулка у віночку", "Лев", "Свічник".
Львівські митці дали також низку декоративних пластів, що відзначаються красою силуету, ясністю художнього образу, високою культурою пластики та колориту. Твори З. Флінти "Радянський Львів", "Гайдамаки", П. Лінинського "Мамай", І. Самотоса "Учітеся, брати мої" та інших отримали загальне визнання.

Певних успіхів домоглися львів'яни і в оформленні інтер'єрів. Зокрема, слід відмітити оздоблення кафе "Під левом", "Космос", кафе Будинку архітектора та корпусу № 2 політехнічного інституту по вул. Миру, виконане випускниками Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Ответить на тему  [ Сообщений: 3 ] 


Кто сейчас на форуме Совфарфор

Зарегистрированные пользователи: Bing [Bot], Google [Bot]


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Перейти:  
cron
Copyright © 2010 sovfarfor.com Форум коллекционеров советского фарфора, антиквариата и предметов старины.