Сейчас: 09.12.2016, 23:10





Поиск:
Ответить на тему  [ Сообщений: 2 ] 
Автор Сообщение Совфарфор
 Фаянс XIX - початку XX ст.
Сообщениеlorik » 01.04.2011, 14:26 
Не в сети
Авторитетный человек

Зарегистрирован: 13.11.2010, 17:37
Сообщения: 455
Страна: Незалежна
Город: Столица
Поблагодарили: 38 раз.
М. З. Гладкий

Думка про створення на Україні першої фаянсової фабрики виникла в 1796 р. у зв'язку з виявленням біля Києва білопалених вогнетривких глин. Запрошений майстер Йоганн Краніх виготовивдекілька пробних виробів із цієї глини. На царському дворі зацікавилися ними, й іменним указом Павла I від 5 липня 1798 р. Київському магістратові було дозволено заснувати фаянсове виробництво. Як робочу силу використали приписних казених селян суміжних сіл Нових Петрівців і Валків. Частина з них раніше займалася гончарством і мала навики виготовлення простого глиняного посуду. Під керівництвом Краніха починається виробництво фаянсу на зразок англійського.

Однак фабрика не давала прибутку, і міський магістрат, розчарований у своїх надіях, передає її в 1822 р. до "кабінету його величності". У віданні цього кабінету вона перебувала до 1858 р. і офіційно називалась "Імператорська Києво-Межигірська фаянсова фабрика", подібно до імператорського фарфорвого заводу в Петербурзі.

За цей час виробництво було разширено, збільшився випуск продукції, яка не тільки поширювалася по всій Росії, а йшла за кордон.

Межигірський фаянс здобув досить велику славу і мав значний вплив на інші подібні підприємства, але через збитковість фабрики царський кабінет передав її у 1858 р. київським купцям братам Барським. Та знову-таки справа не поліпшилася. Виробництво за типом мануфактурного не спроможне було перебудуватися в нових умовах розвитку капіталістичних відносин і в 1874 р. фабрика припинила своє існування.

Продукція фабрики розподілялася на два види: фаянсову, що переважала, та мармурову. В часи господарювання Барських вироблялся і фарфор. В асортименті були чайні і столові сервізи, декоративні вази і тарілки, писанки, скульптура малих форм, ікони, свічники, лампади, хрести, кухлі, чорнильниці, маснички, молочники, глечики для води, цукерниці, вази для фруктів, вазони, пудрениці та ін.

Значне місце серед виробів займав посуд з рельєфною рослинною орнаментикою у вигляді листя та лози винограду, ліщини, хмелю, дуба, лавра, повитиці, квітів ромашки та дзвіночків, що покривався зеленою, синьою, цеглястою або білою поливою.

Поверхня тарілок прикрашувалася рельєфним орнаментом, в якому ромашки або інші квіти перепліталися у своєрідну решітку. Листя та невеликі квіткові узори заповнювали проміжки між основними елементами та створювали цільність сферичної форми посуду. Ручки на дзбанках чи кухлях в місцях прікріплення переростали у великі листки.Характерними для Межигір'я були фруктові вази. попільниці, десертні тарілки та інші вироби, що будувалися з декількох (п'яти, чотирьох і трьох) листів винограду, смородини та хмелю. Деякі вази для квітів мали вигляд ритонів на підставці.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Re: Фаянс XIX - початку XX ст.
Сообщениеlorik » 02.04.2011, 21:14 
Не в сети
Авторитетный человек

Зарегистрирован: 13.11.2010, 17:37
Сообщения: 455
Страна: Незалежна
Город: Столица
Поблагодарили: 38 раз.
До фігурного посуду можна віднести молочники, вази для квітів і фруктів, свічники, маснички та ін. Одні з них своєю формою нагадують старовинні металеві посудини з їх рельєфною та горельєфною трактовкою рослинного орнаменту, в який вплетено фігури людей та тварин, інші - давньогрецькі вази.

Традиції українського народного мистецтва позначилися на формах частини виробів, а також на розпису білого фаянсу - так званого каймового посуду. До цієї групи належали столові сервізи і різні набори тарілок з нанесеним на них друком та ручним розписом рослинним та геометричним орнаментом. Колір друку чорний, коричневий та синій. Елементами рослинного орнаменту здебільшого були виноградний лист, лоза, хміль, горішник, ожина та інші рослини, які займали береги полумисків, а дно їх прикрашали пейзаж або фігурна композиція. Одна з таких тарілок присвячена Вітчизняній війні 1812 р.

На деяких сервізах знаходимо зображення донських козаків. Відомий гравер Д. Степаноа - автор ряду композицій пейзажного характеру: пам'ятника князю Володимиру, Золотих воріт у Києві, видів Києва, Межигір'я та інших місць.

У 50 - 60-х роках створено великі декоративні тарілки з портретами Т. Шевченка, М. Костомарова, Є Баратинського, П. Куліша та Д. Гарібальді, виконаними контррельєфом. Фабрика випускала також статуетки.
Аналізуючи характерні риси межигірського фаянсу, можна впевнено визначити два стильових напрямки - класицистичний і народний.

На фабриці в різні часи працювали видатні майстри, такі, як Ілля та Іван Єрмоленки, Л. Бігуновський, гравери Д. Степанов та І. Іванов, живописці Ф. Турчановський, І. Маркелов, скульптор Н. Філіпов та інші.

Більшість виробів межигірського фаянсу мали тиснені клейма з написом "Київ" та "Межигір'я", штамповані фарбою з фігурним зображенням двох левів із щитом і короною або лева і коня з короною. Як правило, вони датувалися місяцем і роком. Межигірський фаянс був дуже популярним. Він служив зразком для фабрик Поскочина і старої Городниці. Російські майстри з Гжелі приїздили сюди навчатися майстерності.

Виробництво фаянсу на Україні в другій половині XIX ст. зосереджувалося на заводах волинської групи - в Городниці, Барашах, Житомирі, Білотині, Кам'яному Броді, Горошках та ін. Продукція цих підприємств мала суто побутовий характер - столові сервізи, чашки, тарілки, туалетні коробки, маснички, хлібниці та фруктові вази - і йшла для села. Декорували її друком та ручним розписом. Здебільшого це були квіткові мотиви, виконані вільним рухом пензля, що надавало їм легкості, властивої народним розписам.

Городницький фаянс тонкий і в деякій мірі наближається за формою та декором до фарфору. Частина виробів подібна до межигірських.

У 1887 р. відомий російський промисловець С. М. Кузнецов заснував у Будах біля Харкова фаянсову фабрику, яка згодом стала найбільшим підприємством на Україні, що випускала столовий фаянс. Спочатку тут наслідували закордонні форми посуду та декору, але згодом у виробництво впроваджуються миски-трактирки, кухлі, лотки, глечики, тютюнниці, аптечні банки тощо.

Особливої популярності серед селян набули фаянсові миски та тарілки, вкриті букетами та квітами, дуже близькими до народних настінних розписів і малюнків на скринях, мисниках, що створювалися широкими мазками у декілька кольорів.

Досить широко було розвинуто в другій половині XIX ст. виробництво фаянсу на західних землях України. Тут працювали заводи в Глинську, Потеличі Залозцях та ін. У виробах всіх цих підприємств, в першу чергу у формах предметів, спостерігається вплив народного мистецтва. Барвами, композицією та манерою виконання нагадує народне малювання також розпис любицького фаянсу.

В західних районах України часто застосовувався механічний декор, виконуваний друком здебільшого голубою фарбою. У такий спосіб відтворювалися складні рослинні мотиви, що густою мережею покривали вироби, а інколи й пейзажі. Потелицький, Глинський, Залозцівський, Селицький та Сасівський фаянсові народи нерідко застосували для оздоблення тарілок, полумисків, ваз для фруктів, кошиків та інших посудин ажурне прорізування.
У 1912 р. в Пацикові біля Станіслава ( нині Івано-Франківськ) був заснований фаянсовий завод, що спеціалізувався на створенні фаянсових скульптур малих форм. З технічного боку статуетки виконувались бездоганно, але тематика їх мало відображала побут українського народу.

Фарфорова і фаянсова промисловість України другої половини 19 ст. розвивалася слабшими темпами в порівнянні з попереднім етапом. Не всі керамічні заводи витримали кризу кріпосницької системи , а з тих, що залишилися, тільки декілька виросли у значні підприємства. Низьким був мистецький рівень фарфорових і фаянсових виробів. Спочатку спостерігалася певна тенденція використати в їх оздобленні традиції народного мистецтва. Але згодом власники керамічних заводів преходять до наслідування західно-європейських модерністсько-занепадницьких зразків. Цей процес занепаду був припинений Великою Жовтневою соціалістичною революцією та встановленням в Україні Радянської влади.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Ответить на тему  [ Сообщений: 2 ] 


Кто сейчас на форуме Совфарфор

Зарегистрированные пользователи: Google [Bot]


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Перейти:  
cron
Copyright © 2010 sovfarfor.com Форум коллекционеров советского фарфора, антиквариата и предметов старины.